1) Розпочнемо з резонансних подій першої половини 2008-го. Минулий керівник Комітету В.Волков, вторючи пропозиції одного з відомих азовоморських господарників і капітанів на з`їзді рибалок (квітень 2008-го) про тимчасову заборону індустриального промислу в Азовському морі, виніс на громадське слухання в травні 2008-го створення іхтиологичного заказника у північній частині Київского водосховища ( "Реформы в рыбной отрасли защитят интересы государства и рыбаков" - "ФОКУС", 16.5.2008) :
" ... Основной задачей его будет сохранение разновидностей аборигенных видов рыб, тех видов, которые изначально существовали на этой территории годами, веками, тысячелетиями. ... Создание ихтиологического заказника позволит иметь гарантирование место для нереста в верховьях Днепра, и все киевское водохранилище предоставят рыбакам-любителям – тем, кто занимается рыболовлей для удовольствия.
В любом случае, все водные ресурсы принадлежат народу, и рыба как ресурс, соответственно, также принадлежит народу и для того, чтобы они могли нормально, регуляторно, в рамках закона ловить рыбу, мы предлагаем сделать такой шаг.
... Создание ихтиологического центра – это первый шаг для общей стратегии развития рыбной отрасли, которое заключается в том, что мы увеличиваем охраняемые территории в пять раз и переводим интенсивное производство на ограниченные территории, т.е. озера, какие-то водохранилища, где по новым технологиям будет производиться интенсивное выращивание – это садково-фермерское хозяйство, закрыто-прудовое разведение, чтобы в конечном итоге прийти к европейскому стандарту и убрать промысел на внутренних водоемах. Нет промысла – нет сеток. Увеличение охраняемой территории позволит ликвидировать варварство. "
І ще одна його думка :
"Экологи давно подсчитали: если бы лишь одно Азовское море вернуть к тому состоянию, в котором оно было до появления на его берегах металлургических предприятий (а это был самый продуктивный водоем в мире) - оно дало бы столько рыбы, что по стоимости она превзошла бы выручку за металл заводов, которые травят жизнь в Азовском море…"
На пропозицію створення заказника північній частині Київского водосховищаодин із тих, хто заробляє рибальством в цій частині водосховища, відповідає лайкою і закінчує такою пропозицією:
"Зарыблять водоёмы надо, а не заниматься ... ! Развивая эту мысль - мы все водоёмы переведём в заказники, где будут ловить рыбу для развлечения богатые дяди, да еще осуществляться "научные лова", а промысловик - рыбак должен будет самоликвидироваться "
А це вже думка іншого фахівця :
"Вибачте, колего, хіба зариблення заважають заборонам ? І якщо організатор слухань хотів би здійснити це "під себе" - він би поставив Вас вже перед фактом узаконення такого режиму, а не обговорення.
Опрацювання ж найбільш доцільних, раціональних і скоординованих заходів для кожного випадку, і головне - їх наступне втілення, прозоре і зрозуміле для всіх - ось чого не вистачає владі !
Хороший приклад надали болгари наприкінці засідання одного з робочих органів Дунайської комісії з рибальства весною 2001-го : запросили представників усіх країн на випуск молоді осетра в Дунай. Так, вони зразу отримали "головну біль" - стільки з`явилося запитань (осетр не місцевої породи, російський; мальки перезрілі, 50-70 г, тому аккомодація буде важкоюЮ іт.п.). Але впевнений : ці запитання допомогли майбутньому розвитку аквакультури їхньої країни.
Не хочу ідеалізувати - там, мабуть, вистачає своїх проблем. У нас же чомусь тема поновлення міжнародного співробітництва на Дунаї не дуже вітається, незважаючи на те, що Україна, зі своєю "традиційно сильною системою контролю та заборон", більше інших страждає від відсутністі такого співробітництва. Але, мабуть, декому дуже хочеться все так і залишити".
2) Офіційну довідку про результати роботи органів рибоохорони в 2009 р. див. на http://www.dkrg.gov.ua/index.php?lang_i … ent_id=511