1) "Результати проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів в Азово - Чорноморському басейні у 2009 році" (з 1-ї сторінки сайту http://www.dkrg.gov.ua/) :
У сучасний період питання охорони та раціонального використання водних живих ресурсів, розвиток аквакультури, впровадження новітніх екологічних технологій в частині рибальства стають пріоритетними для рибної галузі.
Крім того, дуже важливим є питання відродження природних популяцій осетрових, які занесені до Червоної книги України, та інших цінних промислових видів риб.
Щорічно Державний комітет рибного господарства України забезпечує проведення заходів з відтворення водних живих ресурсів.
З початку 2009 році проведені наступні роботи із вселення молоді цінних видів риб у Азово - Чорноморський басейн.
У басейні Чорного моря роботи з відтворення водних живих ресурсів здійснювали державні підприємства: інститут ПівденНІРО та ДУ «Виробничо -експериментальний Дніпровський осетровий риборозвідний завод».
Державною установою «Виробничо - експериментальний Дніпровський осетровий риборозвідний завод» ( Херсонська обл.) у пониззя річки Дніпро було випущено 1031,0 тис.екз. молоді російського осетра.
Інститутом ПівденНІРО (м. Керч, АРК) у Чорне море здійснено випуск молоді піленгаса у кількості 650,0 тис. шт.
У басейні Азовського моря роботи з відтворення водних живих ресурсів здійснювали TOB «РП «БРИЗ» та ДП «Ілліч-Рибак» ВАТ «ММК ім. Ілліча».
TOB «РП «БРИЗ» (м. Бердянськ) у річку Берда здійснено випуск молоді російського осетра у кількості 45,0 тис. шт. та молоді судака у кількості 200,0 тис. шт.
ДП «Ілліч-Рибак» ВАТ «ММК ім. Ілліча» (м. Маріуполь) у Таганрозьку затоку Азовського моря було здійснено випуск молоді російського осетра у кількості 73,5 тис. шт.
Роботи з відтворення водних живих ресурсів у 2009 році тривають, основна частина зариблення буде проведена у осінній період.
2) З доповіді М.Шведенка "Актуальні питання рибного господарства" (про результати 2008 року, повністю див. на http://www.dkrg.gov.ua/index.php?lang_i … ent_id=465) :
... Вселення водних живих ресурсів в цілому за 2008 рік у водні об’єкти загальнодержавного значення склало 39,6 млн.екз з них:
- державними заводами, які підпорядковані Держкомрибгоспу за 2008 рік складає 6,4 млн.екз., що більше минулого року на 14%, (осетрових, коропа, рослиноїдних видів риб та форелі);
- підприємствами різних форм власності, які проводять зазначені роботи відповідно до виконання бюджетної програми "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово- Чорноморському басейні -5,2 млн.екз. а саме: рослиноїдних –3,2 млн. екз., коропа- 17,6 тис.екз, молоді пелінгаса – 1,8 млн.екз., молоді камбали-калкан – 0,1 млн.екз., аборигенних видів – 0,1 млн. екз.. На виконання зазначеної прролграми у 2008 році використано 3849,6 тис. грн.. Підприємствами проводилось зариблення Канівського, Київського, Кременчуцького, Дніпрдзержинського, Дністровського, Каховського водосховищ, Азовського моря, Керченської протоки.;
- користувачами квот, що здійснюють спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів в рахунок плати за використання природних ресурсів - 1,3 млн.екз, що менше минулого року на 10%;
- вселення водних живих ресурсів у водні об’єкти загальнодержавного значення, господарюючими суб’єктами, які працюють у Режимі спеціальних товарних рибних господарств - 26,6 млн.екз.
За чотири останні роки у водні об’єкти загальнодержавного значення вселено більше 144 млн. екз водних живих ресурсів.
... Площа зариблених ставів у 2008 році склала 33,7 тис.га., у які зариблено 61,3 млн.шт зарибка, з них 36,7 млн.шт коропа.
... Із загального показника вилову у внутрішніх водоймах, у рибницьких ставках підприємствами усіх форм власності, що займаються риборозведенням, вирощено майже 20 тис.т товарної риби.
3) Йому вторить голова Укррибгоспу : "Про відтворення водних живих ресурсів внутрішніх водойм" :
Зариблення каскаду водоймищ Дніпра проводиться уже більше 40 років. Щорічно держава виділяла порядка 10-12 млн. грн. і підприємства зарибляли 18-20 млн.штук рослиноїдних риб.
Рибні господарства об’єднання і сьогодні спроможні випускати у водойми 10-12 млн. штук дворічок рослиноїдних риб, а з переведенням ДП “Іркліївський риборозплідник” на вирощування дворічок рослиноїдних риб, як це передбачено проектом (5 млн.шт) – до 15-16 млн. штук так як щорічний вилов рослиноїдних риб з водосховищ різко зменшується.
Якщо держава спроможна на ці цілі виділяти тільки 4 млн. грн. можливо Мінприроди зможе частину своїх зборів виділити на ці цілі. Думаю, що з Держкомрибгоспом нам необхідно підняти клопотання і просити Кабінет Міністрів України сприяти вирішенню цього питання.
Наші нерестово-виросні господарства та рибоводні підприємства спроможні сьогодні серйозно займатися і вирощуванням аборигенних видів риб та осетрових та забезпечувати їх вселення у відповідності з науковим обгрунтуванням по кожній водоймі.
4) Критичне ставлення до досвіду і практики зариблення в Україні - у попереднього керівника Держкомрибгоспу та деяких учасників цього процесу :
a) У нас регулярно к водоемам подъезжают машины рыборазводных предприятий. Затем в отчетах сообщается, что запущено 20 тонн малька. Увы! На самом деле эти машины не привезли ни одной рыбешки — в их цистернах было только 20 тонн воды. Но «рыборазводитель» получил за свои труды деньги, «откатил» наверх 30 процентов и отчитался. Если сегодня по бумагам подсчитать, сколько малька было хотя бы в этом году выпущено в воду, то по рыбе можно было бы ходить пешком — она выпрыгивала бы на берег.
Я недавно вернулся из командировки в Белоруссию, где, к своему немалому удивлению, был свидетелем того, что на мостах, причалах, набережных нет ни одного рыбака даже с удочкой. Я уж не говорю о более серьезных браконьерских инструментах лова. А рыба при этом нагло плавает и резвится везде: в прудах, речках. Ее очень много — это просто бросается в глаза. Оказывается, запрет «бацьки» на ловлю рыбы до конца нереста выполняется и никто не решается его нарушить. Я не большой поклонник подобных президентов, но неужели в условиях демократии нельзя навести хоть какой-то порядок?
В Белоруссии есть один отличающийся от нас нюанс — если исполнитель написал, что он запустил 120 тонн малька, то он их действительно запустил в водоем. Допускаю, что он, возможно, сворует рыбу при ее вылове или еще что-то придумает, но не будет идти на эти гнусные приписки при зарыблении водоема, потому что это обман самого себя. Это уже чистый маразм.
А у нас он может написать, что выпустил в воду 200 тонн мальков, и то вышестоящее лицо, которому он «откатил», не будет его проверять, а просто скажет «спасибо». Если детализировать, то в этом случае такой, извините за выражение, «рыборазводитель» разделит мзду по 10 процентов трем членам комиссии, контролирующей рыборазведение, 30 процентов отвезет «наверх», остальное положит в карман и будет гордо называть себя бизнесменом…
Вот секрет того, почему в Белоруссии рыба в водоемах есть, а у нас нет.
б) - На недавнем НТС была представлена грандиозная программа зарыбления украинских водоемов, и в первую очередь Днепра растительноядными рыбами, в основном толстолобиком. Определено, что государство должно бросать в них 270 млн. экз. этих рыб в год (навеской грамм 150-200 до которой еще надо будет дорастить на рабзаводе в течение года).
Можно представить, какие деньги надо выделить из бюджета на толстолобиков. Кроме этого, сюда направляют и самые лучшие финансовые гранты …. Эти деньги - на ветер, или еще куда. А население будет покупать норвежскую форель и китайского пангасиуса с теляпией, поддерживая иностранных рыбоводов…
- Наш головной институт бесконтрольно шел «своей дорогой» - за копейки выпускал в Черное море пиленгаса (институт получал за это деньги но пиленгас уплывал в другие страны).
- Неоднозначно !. Пеленгас и Украину кормит. А РФ осетра выпускает побольше нашего, и Румыния с Болгарией кое-что – и все уплывает.
- Вы не учитываете (или не знаете), что такие рыбы как осетр лосось – анадромные всегда возвращаются в реку, где родились да еще с икрой поэтому в их разведение и в выпуск и вкладывают деньги многие страны даже выпуская в Тихоокеанские реки. Финансово это окупается стоимостью икры. Калкан живет всю жизнь там, где его выпустили - тоже подходящий объект. А вот пиленгас и другие кефали уходят на сотни миль и не имеют столь жесткого инстинкта дома. В Черном море его ловят турки в количестве до 5-8 тыс. т., а выпускает искусственно разводимую молодь только Украина, хотя ловит в Черном море менее 50 тонн. Это нелепо и виноваты специалисты, которое это рекомендуют.