Беручи до уваги, що цей рибне борошно є головною складовою комбікормів, для подальшого розвитку виробництва цієї продукції вважаю за доцільне згадати про попередні спроби вивчити це питання. Зокрема, це проводилося наприкінці 2005-го, під час підготовки візиту делегації Укрдержрибгоспу до Перу - найбільшого виробника цієї продукції, яка (поки що) складає голову частину комбікормів, в т.ч й для цілей аквакультури. Наведу витяг з моєї доповіді Голові :
І. Оцінка потреб країни в риб.борошні (Тис. т /рік)
На виготовлення комбікормів для аквакультури 25-30
На потреби птахівництва та тваринництва 30-40 *
Разом 60-75
• Приблизна оцінка.
На наші офіційні запити :
- ДАК “Хліб України”, головний виробник комбікормів в Україні” – не відповів;
- МінАП, Департамент ринків ... – переадресував до ТОВ “Птахопром” та “Тваринпром”.
За повідомленням “Птахопрому”, птахівництво потребує біля 1,6 млн. т комбікормів на рік, які містять 5-7 % риб.борошна. Тобто ця галузь потребує не меньш 80 тис.т цієї продукції. Проте цей ринок на 60-70 % вже завойовано продукцією з сої (дешевше, хоч і протеїну містить лише 40-42 %, в порівнянні з 60-65 % якісного риб.борошна). “Птахопром” має досвід використання риб.борошна як українського, так і перуанського походження. Ця імпортована продукція (потрапила чомусь через Росію) в принципі їх задовольняла і за якістю, і за ціною.
Таким чином, птахівництво цим часом орієнтується на 20-30 тис т риб.борошна на рік, за ціною 4,10-4,50 грн.\кг і % протеїна більш 60.
З “Тваринпромом” такого контакту не виходить. Можливо, зацікавленість менша, бо присутність в кормах риб.борошна надає неприємного привкусу м”ясу, тому корма з сої мають більший попит. Повністю ж виключаючи цю галузь із рахунків не можна, пропонується вважати її потреби в борошні в обсязі 10 тис. т \ рік.
ІІ). Національне виробництво рибного борошна (м-ли Держкомстату)
Рік Тон
2001 15444
2002 13284
2003 14483
2004 9023
2005, І пол. 3852
Більшість рибного борошна українського походження виробляється в ЦСА, районі Мавританії (5-8 суден, по 3-5 т на добу). Один із найбільших виробників - АРК “Антарктика”, яка періодично постачає його в Україну. Цього року, за наявною інформацією, нею завезено біля 1000 т, декількома партіями. Ціна, після виконання митних процедур в Одесі у вересні п.р., склала 4,50-4,80 грн/кг (вище див. думку з цього приводу користувача - “Птахопрому”). Інший крупний виробник – ООО “Інтеррибфлот” – інформує про 6000-тонні річні поставки борошна з р-ну Мавританії в Україну; ціна приблизно та сама Хоч ця компанія уступає “Антарктиці” за числом виробничих суден, борошна вони випускають більше, що пояснюється більшою кількістю сировини для борошна, яка поступає в якості відходів від консервного виробництва в морі.
Виробництво борошна в Україні з мілких пелагічних риб Чорного та Азовського морів, незважаючи на наявність певних ресурсів для цього, стримується відсутністю відповідних технологій (ці види мають в складі підвищений відсоток жиру та рідини; тому потребують специфічних установок для виробництва борошна з них). Точніше, коштів для доступу до них. Як відомо, один із лідерів світового виробництва обладнання для випуску борошна, шведська компанія “Альфа Лаваль”, має пропозиції і для такої сировини. Таке обладнання придбали турецькі компанії; воно з успіхом використовуються на чорноморській хамсі, навіть начебто в водах Грузії. Вірогідно, дещо з такого обладнання може запропонувати й датська компанії “Атлас”. Можливо, більш цікавими стали вже й пропозиції Ніжинського механічного заводу.
Доповненням та значної мірою альтернативою рибному борошну може бути інша продукція із рибних відходів. Наприклад, рибний фарш, у вигляді т.зв. "рідкої риби", або просто зібрана та законсервована нетоварна мілка пелагічна риба (на баржах, в бочках і т.п. - це робилося під час літньої чорноморської путині у 80-х). Маємо певний досвід, технології виробництва, збереження, використання. Собівартість такої продукції значно нижче, ніж борошна, а попит на неї можна очікувати не менший, особливо з боку підприємств з аквакультури та тваринництва (птахівники надають перевагу сухому корму).
Також заслуговують уваги досвід та перспективи цільового промислу для виробництва подібної кормової продукції океанських вожних живих ресурсів, що недовикористовуються. Це анчоуси (головна сіировина для виробництва перуанського і чилійського борошна, а невикористані запаси, наприклад - в р-ні Перської затоки), а також найбільший за обсягом можливого додаткового вилучення ресурс океану – антарктичний криль. Як відомо, українські рибалки відкрили цей ресурс і опрацювали технології його використання. Головним чином це була харчоіва продукція (консерви і м`ясо криля); в середині 90-х севастопольська “Атлантика” співпрацювала з чилійськими партнерами з випуску на своїх суднах крильового борошна, пізніше, спільно з ПівденНІРО та Південрибтехцентром - розробила технологію випуску іншого кормового продукту - т.зв. "рідкого криля".
ІІІ) Статистика Держкомстату щодо імпорту борошна в Україну в 2004 р.
Найменування Кільк., т Варт., тис.дол.США Сер.ціна, долл./т % до заг. імпорту % на ринку України
В С Ь О Г О 7453 4299 577 100 100
РФ 292 137 470 3,9 1,8
ЕСТОНIЯ 935 281 300 12,5 5,7
IСЛАНДIЯ 992 517 521 13,3 6,0
IТАЛIЯ 20 21 1054 0,3 0,1
ЛАТВIЯ 993 419 422 13,3 6,0
ПОЛЬЩА 80 53 660 1,2 0,5
МАВРИТАНIЯ 93 59 638 1,2 0,5
МАРОККО 240 132 550 3,2 1,5
ПЕРУ 3170 2239 706 42,5 19,1
С Ш А 638 441 691 8,6 3,9
Націон. виробництво
9023 54,9
IV) Імпорт рибного борошна за 1999-2004 роки
Рік МТ Тис долл.США Середня ціна, долл./т
1999 6 664 1 820 273
2000 6 061 2 045 337
2001 9 598 4 150 432
2002 8 671 3 941 455
2003 6 900
2004 7 453 4 299 556
V) Статистика експорту українського рибного борошна 1999-2003 роки
Рік Кільк. Вартість, Середня ціна,
т тис.д.США долл./т
1999 3451 1338 388
2000 5154 1817 353
2001 2048 745 364
2002 1912 821 430
2003 1336 604 452
Висновки та пропозиції :
Імпорт рибного борошна з Перу має певний інтерес і перспективи для України. Цей імпорт, як і імпорт будь-якої рибної продукції взагалі, пропонується використати в якості стимулу для розвитку галузі (дещо насторожує стійкий ріст імпорту рибної продукції, а також гордість, з якою доповідають про це представники Мінекономіки та Держмитслужби). За оптимістичними оцінками, при досягненні відповідного рівня цін та якості, з опанування сучасними технологіями виробництва різної продукції, обсяг споживання кормової рибної продукції в Україні може збільшитись до120-150 тис. т\рік.
Пропонується вивчити можливість участі україсньких рибалок / суден, за підтримкою держави, в процесі виробництва перуанського борошна, з постачанням своєї частки в Україну.
В цілому ж проблема задоволення попиту національного ринку кормів потребує відповідної уваги та додаткового вивчення. Пропонується залучити для цього відповідні галузеві структури та винести це питання, серед інших, для обговорення на Інтернет-форумі. “Рибна галузь України – проблеми та майбутнє”, визначивши, крім іншого, оптимальне співвідношення між різними видами кормової рибної продукції (борошно – фарш – “ридка риба” – “ридкий криль”) а також продукції з сої. Залучити до опрацювання і втілення його результатів інші органи державної влади.
====
Хотів би зазначити, що підготовка цього візиту проводилася достатньо активно, із залученням зацікавлених ураїнських підприємств і закладів. Хорошо попрацювало Посольство України у Перу : вивчено/перекладено місцеве законодавство, здійснено низку корисних контактів, ... Але результати, як каже В.Черномирдин - "как всегда" : делегацію перед від`їздом за якимись мотивами було "перезавантажено", увагу перенесено на інші справи ... Навіть домовленостей про прямий імпорт не досягнуто, не згадуючи про участь у виробництві (зацікавлених бізнесменів з делегації також вилучено). Але після доповідь типу "Технічне завдання виконане в повному обсязі" - пролунала. ("Ставь птицу!")
Черговий (урядовий) візит до Перу за участю представника Держкомрибгоспу (весна 2008р.) пройшов, наскільки відомо, тихо і ще більш безслідно.
Отредактировано В.Літвінов (2009-07-29 16:48:30)