МАЛОЛУСКАТИЙ ВНУТРІШНЬОПОРІДНИЙ ТИП
УКРАЇНСЬКОЇ РАМЧАСТОЇ ПОРОДИ КОРОПА – НОВЕ СЕЛЕКЦІЙНЕ ДОСЯГНЕННЯ У ВІТЧИЗНЯНОМУ РИБНИЦТВІ
(Бех В.В., Інститут рибного господарства УААН)
З розвитком ринкової економіки в Україні та покращенням купівельної спроможності населення перед виробниками харчової продукції постає завдання з покращення її якості та розширення асортименту. Дослідження на ринку ставової риби в Україні свідчать про існування незадоволеного попиту на малолускатих коропів європейського стандарту середньою масою понад 1 кг. Саме з метою покращення якості товарної риби, фахівцями Інституту рибного господарства УААН в співпраці з виробничниками Київської, Дніпропетровської, Черкаської, Сумської та Закарпатської областей виведено новий малолускатий внутрішньопорідний тип української рамчастої породи коропа на базі генетичного матеріалу української та румунської селекції.
На сьогоднішній день нове селекційне досягнення проходить державну апробацію у Міністерстві аграрної політики України.
Малолускатий короп нового типу створювався методом складного відтворного схрещування. Він є продуктом довготривалої селекційної роботи, що своїм корінням бере початок у 30-і роки минулого століття, коли було розпочато роботу з виведення вітчизняних порід коропа. За своєю спадковістю цей внутрішньопорідний тип відноситься до збалансованих систем окремих генотипів, що включає три достатньо гетерогенні заводські лінії: нивківська, лебединська, закарпатська. Всі господарчо-цінні ознаки коропів кожної лінії, а також ознаки морфологічного і фізіологічного характеру, стійко передаються своїм нащадкам.
Довготривале збереження позитивних, стабільних за спадковістю показників, забезпечується шляхом проведення комплексних селекційно-племінних заходів у відповідності до чинних інструкцій з організації племінної роботи в коропівництві.
Створення нового типу малолускатого коропа було розпочато у 1992 році на базі дослідного господарства (ДГ) “Нивка” Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук. Схемою селекції передбачалось отримати три покоління, і в подальшому отримані помісні форми F3 розводити «в собі».
На першому етапі, у 1992-1997 рр. було отримано помісей першого покоління між українським рамчастим і румунським рамчастим коропом породи фресинет. За продуктивними ознаками помісні коропи першого покоління перевищили українських рамчастих за середньою масою та виходом із вирощувальних ставів на 8,5 і 9,4% відповідно, а за показником рибопродукції на 9,6 та 18,6%.
У 1998-99 роках розпочато роботи другого етапу селекції малолускатого коропа. В цей період було закладено три заводські лінії – нивківську, лебединську і закарпатську.
Нивківська заводська лінія була отримана шляхом схрещування самок F1 з самцями румунського рамчастого коропа породи фресинет, лебединська – шляхом розведення помісей F1 ˝в собі˝, а закарпатська – схрещуванням помісей першого покоління з любінським рамчастим коропом.
З 2003-04 рр. проводиться відтворення коропів нового типу в “собі” з метою консолідації селекційних ознак та стабілізації генотипу.
Як показали результати порівняльного вирощування, коропам нового типу властива висока життєстійкість – вихід цьоголіток з вирощувальних ставів від личинки, одержаної методом заводського відтворення, становить 40-50 %; високий темп росту – товарна маса двохліток досягає 900-1200 г, триліток – 1600-2500 г, що на 8-16 % перевищує вихідні батьківські форми.
Виробнича перевірка підтвердила високий рівень продуктивності коропа нового типу у промислових умовах вирощування. Зокрема, в Державному підприємстві ДГ “Нивка” рибопродуктивність цьоголіток склала 1368 кг/га, що перевершує нормативні вимоги на 39,6 % при виході з вирощування 47.2 % та середній масі 29 г. При цьому, затрати корму, що містив 23 % протеїну, склали 2.92 кг на кг приросту. За показником виходу з вирощувальних ставів коропи УМКНF3 перевищили нормативні значення на 47.5 %, за масою – на 16 %. Витрати корму типу 110-1 склали 62.1 % до нормативного.
У іншому господарстві-оригінаторі - ДП “Іркліївський розплідник рослиноїдних риб” – апробація цьоголіток коропів УМКНF3 також виявила достатньо високий рівень рибопродуктивності вирощувальних ставів на рівні 1335.9-1353.8 кг/га, що на 27.2-28.9 % перевищує нормативні показники для зони Лісостепу.
За показником виходу з вирощувальних ставів коропи УМКНF3 у ДП “Іркліївський розплідник рослиноїдних риб” перевищили нормативні значення на 43.9 %, за масою – на 5,5 %. Витрати корму типу 110-1 склали 78.5 % до нормативного.
В результаті дослідженя лебединської лінії у ВАТ “Лебединська РМС”, встановлено, що середній вихід молоді F3 в умовах природного відтворення у нерестових ставах склав 277.5 тис. екз., що перевищує нормативні показники для Лісостепу на 177.5 %. При цьому, необхідно зауважити, що коропам нового типу притаманний більш пізній нерест, вони потребують більшу кількість тепла для дозрівання статевих продуктів, їх відтворення потрібно проводити в другу чергу після відтворення лускатих форм коропа.
Виробнича перевірка підтвердила високий рівень продуктивності коропа нового типу також у промислових умовах вирощування у ВАТ “Криворіжсільрибгосп”.
В господарстві-оригінаторі - ВАТ “Закарпатський рибокомбінат” при відтворенні малолускатого коропа нового типу використовується виключно заводський метод, в нерестовому сезоні 2006 р. проведено контрольні дослідження показників розвитку коропів УМКЛF3 на ранніх стадіях онтогенезу (табл. 1). При цьому, виживання ікри за період інкубації склало 65.6 %, що на 19.3 % перевищує нормативне значення для даної природно-кліматичної зони.
Таблиця 1
Показники розвитку коропів УМКЗF3 на ранніх стадіях онтогенезу у ВАТ “Закарпатський рибокомбінат”
Показники ВАТ “Закарпатський рибокомбінат” Нормативне значення
Запліднення ікри, % 90.0 80
Розвиток ікри на стадії рухливого ембріону, % 73.4 -
Виживання ікри за період інкубації 65.6 55
Виживання личинок за період витримування до переходу на зовнішнє живлення 90.1 85
Коропи нового типу успадкували від румунської породи фресинет також і якісні показники екстер’єру: індекс високоспинності коливається у них в межах від 2.20 до 2.30, а коефіцієнт вгодованості від 3.45 до 3.55, що надає цим коропам ефектного привабливого товарного вигляду.
Дослідження щодо кількості харчової продукції у вигляді м’яса у кілограмі товарного коропа свідчать про прямий корелятивний зв’язок цього показника з масою тіла риби, а також з показниками екстер’єру, зокрема з індексом високоспинності. За виходом м’яса коропи нового типу перевершують вихідні форми на 2.2-10.1 %.
Значну перспективу новий тип малолускатого коропа має як одна з вихідних форм для промислової гібридизації. При цьому, з метою отримання промислових гібридів для товарного вирощування доцільно проводити схрещування малолускатого коропа з найбільш віддаленими формами рамчастих, чи лускатих коропів. Виходячи з того, що комбінативна здатність малолускатих коропів нового типу є достатньо високою, гетерозисний ефект, що очікується, буде максимальним.
У майбутньому, в базових господарствах племінне ядро плідників повинно складатись не менш як із 30, а краще 50 самок коропів нового типу. Основний метод розведення – відтворне схрещування генетично чистих племінних стад. Основний відбір повинен проводитись за масою та екстер’єром серед цьоголіток та дволіток, в подальшому, серед старшовікового ремонту здійснюється корегуючий відбір.
З результатами використання малолускатого коропа нового типу у виробничих умовах можна ознайомитись у Дослідному господарстві “Нивка” Інституту рибного господарства УААН, ВАТ “Лебединська РМС”, ВАТ “Закарпатський рибокомбінат”, ВАТ “Криворіжсільрибгосп”, ДП “Іркліївський риборозплідник рослиноїдних риб”, ВАТ “Таращасільрибгосп”.
=======
ВИРОЩУВАННЯ БІЛОГО АМУРА НА РОСЛИННИХ КОРМАХ
(Горбач М.М., ВАТ „Хмельницькрибгосп”)
Наведені результати вирощування цьоголіток та двохліток білого амура в монокультурі при використанні кормів рослинного походження в ставах ВАТ „Хмельницькрибгосп” у 2007 році.
Рослиноїдні риби далекосхідного походження, ювілейні 50 років, займають чільне місце в аквакультурі рибних господарствах внутрішніх водойм України. Вони являються повноцінними об’єктами полікультури ставкових господарств і складають значну частину іхтіофауни природних та штучних водойм.
Серед представників рослиноїдних риб особливий інтерес викликає білий амур, риба яка користується значним попитом на ринку. Це швидкоростуча риба, яка може досягати більше 30 кілограмів. Білий амур живиться вищою водною рослинністю, напівзануреними рослинами та наземними травами, які заливаються під час повені. Споживати рослинність молодь розпочинає на першому році життя, після того, як досягає довжини 3 сантиметра. До цього віку риба споживає головним чином дрібні форми зоопланктону.
Оптимальною температурою води для живлення білого амура являється 20-30ºС, яке він припиняє за температури 8ºС. За добу дорослий білий амур може споживати кількість рослинної їжі, яка перевищує масу його тіла. Білий амур невибагливий до умов середовища, може витримувати коливання температури води від 0ºС до 40ºС, знижування вмісту розчиненого у воді кисню до 1-1,5 мг/л, солоність води до 6-9 ‰ тощо.
До останнього часу білий амур використовувався в ставах, як біологічний меліоратор для знищення рослинності і його частка в загальному виробництві рослиноїдних риб не перевищує 10%. За даними нормативно-технологічної документації по товарному рибництву загальна рибопродуктивність при вирощуванні цьоголіток білого амура становить 40-90 кг/га, а при вирощуванні двохліток 50-110 кг/га. На томість в скрутний економічний період який визваний дорожнечею рибних комбікормів, широкий спектр живлення даного виду дозволяє вирощувати білого амура в монокультурі при стійловому режимі, що значно збільшує його рибопродуктивність. Відносно невисока вартість наземних зелених кормів, особливо в регіонах з вологим кліматом, дозволяє отримувати продукцію білого амура з низькою собівартістю.
Розрахунки доводять, що отримати товарних білих амурів масою біля одного кілограма в зоні Українського Полісся можна за три роки вирощування.
Вирощування білого амура є приоритетним і в рибних господарствах світу, за даними ФАО, білий амур посідає перше місце в світовій аквакультурі, його вирощування становить більше 3,4 мільйонів тон.
Постановка завдання. Вивчити біологію живлення та розробити інтенсивну технологію вирощування білого амура в монокультурі з використанням кормів рослинного походження. Збільшити виробництво товарного білого амура.
Матеріал і методика. Використовувались личинки, мальки, цьоголітки, річняки та двохлітки білого амура власного вирощування і загальноприйняті у рибництві методики.
Результати досліджень. Вирощування білого амура складалося із трьох етапів: підрощування личинок, вирощування цьоголіток та вирощування двохліток у ставах ВАТ „Хмельницькрибгосп”.
Підрощування личинок проводилося в двох зимівниках, пристосованих під малькові стави, загальною площею 0,33га .Стави протягом 10-15 діб перебували без води. Заходи підготовки їх включали проведення мінералізації, переорювання дна, внесення добрив. Ретельної уваги було приділено водоскидним та водоподаючим гідротехнічним спорудам.
Чотирьохденні личинки із власного інкубцеха були висаджені у стави при наборі ⅓ їхнього об’єму.
1. Зарибнення малькових ставів
Назва
ставу Площа
(га) Всього
тис.екз. Тис. екз.
на 1 га Сшм
(мг) Маса
(кг)
Став 1 0,14 90 642 1,0 0,09
Став 3 0,19 110 578 1,0 0,11
Разом: 0,33 200 606 1,0 0,20
Термін підрощування склав 29 діб. За даний період середня температура води була 23,6ºС (22-26), водневий показник коливався в межах 7,0-7,2 вміст розчиненого кисню 5,4-5,8мг/л. В цілому екологічні умови були задовільними і відповідали нормативним вимогам.
2. Інтенсифікаційні заходи підрощування личинок
Внесено в стави (кг)
Органічні добрива 500
Мінеральні добрива 19
Вапно 55
Соєве борошно 60
Ряска 300
Чисельність зоопланктерів коливалась в межах 84-156,5тис.екз/м³, а біомаса 3,6-6,8 г/м³.
3. Динаміка росту мальків
День
росту +3 +6 +9 +12 +15 +18 +21 +24 День
облов
Сшм
(мг) 1,3 49 70 89 306 553 588 592 766
мах 1,5 50 88 114 375 717 644 767 784
міn 1,2 48 51 65 238 389 533 417 749
4. Результати вирощування мальків
Назва
ставу Всього
тис.екз. Тис. екз.
з 1 га Сшм
(мг) Маса
(кг) %
виходу Рибопро-
дук кг/га
Став 1 73 521 784 57,2 81,1 408
Став 3 80 421 749 59,9 72,7 315
Разом: 153 463 765 117,1 76,5 355
Затрати на вирощування 100 тис.екз. мальків білого амура склали: 130719 штук личинок; 327кг органічних добрив; 12,4кг мінеральних добрив; 36кг вапна; 39кг соєвого борошна; 196кг ряски. Загальні затрати кормів 3,0 одиниць, в тому числі по сої 0,5.
Для вирощування цьоголіток білого амура було також використано два зимівники загальною площею 0,49га. Один став використовувалися у два обороти. В ставах була проведено лише вапнування.
5. Зарибнення виросних ставів
Назва
ставу Площа
(га) Всього
тис.екз. Тис. екз
на 1 га Сшм
(мг) Маса
(кг)
Став 6 0,30 19 63,3 784 14,8
Став 3 0,19 11 57,9 784 8,6
Разом: 0,49 30 61,2 784 23,4
Термін вирощування цьоголітки білого амура склав 72 доби.
За період вирощування цьоголітки білого амура середня температура води була 21,9ºС (19,7-24,2), водневий показник коливався в межах 7,1-7,2 наявність розчиненого у воді кисню 4,4-6,3 мг/л.
6. Інтенсифікаційні заходи вирощування цьоголіток
Внесено в стави (кг)
Зелені добрива 120
Мінеральні добрива 12
Залишки пивних дріжджів 20
Ряска 800
Наземна рослинність 8540
Соєве борошно 21
Гідробіологічний контроль дослідних ставів показав наступні дані наявності зоопланктону, чисельність їх коливалася в межах 120-250 тис.екз./м³, а біомаса 11,9 г/м³.
Щодекадно проводилися контрольні облови кожного ставу при яких вивчалося живлення цьоголіток та їх лінійний та масовий ріст.
7. Динаміка росту цьоголіток
Дата
контролю 2/07
зарибл. +10 +20 +30 +40 20/09
облов
Сшм
(г) 0,7 0,9 1,9 4,7 9,2 21,1
мах 0,8 1,0 2,0 4,8 9,3 27,1
міn 0,6 0,8 1,8 4,6 9,0 24,3
У вирощеної цьоголітки білого амура були отримані наступні показники: індекс маси кишечнику 16,81% (20,81-12,81); наявність перевареної рослинності 12,8%; вгодованість 2,19; індекс високоспинності 3,8; індекс обхвату 1,34; індекс м’ясистості 2,14.
8. Результати вирощування цьоголіток
Назва
ставу Всього
тис.екз. Тис. екз.
з 1 га Сшм
(г) Маса
(кг) %
виходу Рибопро-
дук кг/га
Став 6 13,5 45 24,3 328 71 1043,7
Став 3 8,3 44 27,1 225 75 1138,8
Разом: 21,8 44 25,4 553 73 1080,6
Враховуючі те що один зимівник при вирощуванні цьоголітки білого амура використовувалися у два обороти його рибопродуктивність в середньому склала 1453 кг/га , що перевищила нормативний показник в 16 разів і досягла рівня загальної середньої рибопродуктивності виросних ставів першого порядку при полікультурі для третьої рибоводної зони.
Затрати на вирощування 10 тис.екз. цьоголіток білого амура склали: 13761 штук підрощених мальків; 55кг зелених добрив; 5,5кг мінеральних добрив; 9кг залишків пивних дріжджів; 367кг ряски; 3917кг наземної рослинності; 9,6кг сої. Загальні затрати всіх кормів склали 17,6 одиниць.
Для вирощування двохліток білого амура було використовано у 2007 році один зимувальний став площею 0,23 гектари, та річняк попереднього року вирощування з середньо-штучною масою 12 грамів з коефіцієнтом вгодованості 1,90 (по Фультону). За державним стандартом 1411-85 в Хмельницькій обласній лабораторії був проведений хімічний аналіз річняків. (81,11% волога, 22,12% суха речовина, 4,63% ліпіди, 12,06% протеїн, 3,74% зола.)
9. Зарибнення річняком білого амура
Назва
ставу Площа
(га) Всього
екз. Екз. на
1 га Сшм
(г) Маса
(кг)
Став 4 0,23 1380 6000 12 16
Термін вирощування двохліток білого амура склав 138 діб. Середній показник температури води 20,8ºС (14,3-24,8), іонний показник 7,0-7,4 наявність розчиненого у воді кисню 4,7-5,4 мг/л.
10. Інтенсифікаційні заходи вирощування двохліток
Внесено в стави (кг)
Органічні добрива 110
Мінеральні добрива 50
Наземна рослинність 16432
Чисельність зоопланктону за період вирощування коливалась в межах 152-162 тис.екз./м³, а біомаса 0,4-14,8 г/м³.
11. Динаміка росту двохліток
Да-та За-
риб 30
05 10
06 20
06 30
06 10
07 20
07 30
07 10
08 20
08 30
08 Об
лов
Сшм
(г) 12 42,2 56,4 49,3 81,9 92,3 97,6 111,1 126,3 171,2 204,9 268,9
Приріст від контрольного лову 20/05 і до вилову дволіток склав 242 г або 10,1 рази; маса кишечнику коливалась в межах 3-37,8 г; індекс маси кишечнику 11,32-27,77 %; довжина кишечнику 26,1-52,6 см; наявність рослинності 20-100 %.
12. Результати вирощування двохліток
Назва
ставу Всього
екз. Екз. з
1 га Сшм
(г) Маса
(кг) %
виходу Рибопро-
дук кг/га
Став 4 938 4078 268 128,8 68 1026
Затрати на вирощування одного центнера двохлітки білого амура склали: 1078 екз. річняків масою 12,9 кг; 86 кг органічних добрив; 39 кг мінеральних добрив; 12837 кг наземної рослинності. Загальні затрати кормів 69,6 одиниць.
Висновки. На базі ВАТ „Хмельницькрибгосп” в період 2003- 2007 років проводилась дослідна робота з вирощування білого амура в монокультурі з використанням кормів рослинного походження (соя, ряска, люцерна, різнотрав’я), найкращі результати були отримані в 2007 році.
Температурні, гідрохімічні та гідробіологічні умови при підрощуванні личинок протягом 29 діб, вирощування цьоголіток протягом 72 доби та вирощування дволіток терміном 138 діб, були задовільними на протязі всього періоду.
В стави вносилися органічні, зелені, мінеральні добрива, рибам різного віку згодовувались соєве борошно, ряска, наземна рослинність.
Личинка при густині посадки 606 тис. екз/га при підрощуванні досягла середньої маси 765 мг; цьоголітки при густині посадки 61 тис. екз/га 25,4 г; дволітки при густині 6 тис. екз/га 268 г. Вихід підрощених мальків склав 76,5 %, цьоголіток 73 %, двохліток 68 %. Рибопродуктивність склала 1081 кг/га для цьоголітки, та 1026 кг/га для дволіток білого амура, що суттєво перевищило нормативну.
В Поліській рибоводній зоні доцільно використовувати при вирощуванні цьоголіток білого амура зимувальні стави у два обороти, що дає позитивні результати в підвищенні рибопродуктивності.
=====
СТЕРЛЯДЬ – ОБ’ЄКТ АКВАКУЛЬТУРИ
(Ігнатов О.В., «Укррибпроект», м. Київ)
Осетрівництво – перспективний напрямок у товарному рибництві України. Об’єктом цієї гілки аквакультури може бути широко поширена у водоймах держави стерлядь – риба з високими харчовими і дієтичними показниками якості м’яса. Максимальна довжина цих рибин більш за 70 см, маса досягає 4-5 кг. У природних водоймах в уловах рибалок головним чином відмічаються особини довжиною 40-45 см і масою до 2 кг. Однак ці риби у ставковому господарстві вже на другому році життя досягають ваги більше за 1 кг.
Для успішного використання стерляді, у першу чергу, потрібно забезпечити господарство рибопосадковим матеріалом у необхідних розмірах за рахунок штучного його відтворення на спеціалізованих заводах, раціонально використовуючи стада плідників, кількість яких на сьогодні обмежена. В сучасних умовах ще існують можливості створення стад плідників зі стійкими генетичними ознаками за рахунок їх вилучення з природних водойм і резервування у рибницьких господарствах. Базуючись на природний біологічний матеріал, на підприємствах надалі вирощують своє маточне поголів’я.
Для сталих процесів у штучних водоймах господарств необхідно створювати для риб певні екологічні умови (температуру води, pH, O2 тощо), гарантуючи їх подальшу життєвість.
З рибою потрібно обходитися дбайливо, попереджати її травмування, голодування, захворювання тощо, ураховувати методи утримання риби різної статі у екологічно нормальних для неї умовах.
У період відтворення самиці і самці містяться у різних водних ємкостях (басейнах, ставках тощо). Основна вимога до ємкостей – створення максимально сприятливих умов, що забезпечують дозрівання статевих продуктів у плідників стерляді. За існуючими технологіями, використовуються при процесі штучного відтворення, для ін’єкцій риб ацетоновий розчин гіпофізу, сурфагону, овопелу тощо у різних дозах. Усі наступні процеси роботи з плідниками і отримання личинок, їх годівля, вирощування молоді, ремонтного матеріалу базуються на матеріалах і рекомендаціях, наданих у збірнику „Інструкції і нормативно-методичні вказівки по промисловому розведенню осетрових риб у Каспійському і Азовському басейнах» [ М., 1995, 61 с.].
Однак в умовах конкретних підприємств більшість цих технологій потребує відповідних адаптацій до цих умов, що вимагає проведення додаткових науково-пошукових досліджень. «Укррибпроект» разом із Херсонським державним аграрним університетом (кафедра рибництва) на протязі останніх чотирьох років проводив роботи по уточненню технологічних схем, що забезпечують стале отримання рибопосадкового матеріалу і вирощування стерляді в умовах господарств півдня України, формування стад плідників. Видані рекомендації можуть бути використані при створенні і експлуатації осетрових господарств.
Рибоводно-біологічні робочі нормативи, що забезпечують
оптимальні умови щодо розведення та вирощування стерляді у господарствах
Ефект отримання продукції осетрівництва полягає у виконанні наступних умов.
1. Час наступу статевої зрілості, років:
самці – 4;
самиці – 6...10.
2. Тривалість повторного дозрівання, років:
самці – 1;
самиці – 2...4.
3. Співвідношення полів у зрілих плідників в загальному стаді 1:5.
4. Повторність використання плідників у рибоводних цілях:
самці – 5...7;
самиці – 3...4.
5. Робоча плодючість самиць (тис. ікринок):
першої ваги дозрівання –12;
другої ваги дозрівання –18;
третьої ваги дозрівання – 25.
6. Дозрівання плідників після ін’єкції, %:
самці – 90;
самиці – 90.
7. Резерв статевозрілих плідників (від усіх ін’єктованих риб):
самці – 10;
самиці – 30.
8. Щорічне обновлення маточного стада – 15 %.
Одержання і інкубація ікри
1. Заплідненість ікри – 85 %.
2. Завантаження інкубаційного апарата (Ющенка) - 200...250 (тис. шт.).
3. Тривалість інкубації – 6...8 діб.
4. Вихід личинок із інкубаційного апарату – 90-70 %.
5. Маса одноденних личинок – 7...11 мг.
Вирощування личинок та молоді
1. Щільність посадки тис. шт:
одноденних личинок у басейні ВНІРО – 30;
мальків у ставки – 25...30.
2. Вихід личинок, які перейшли на активне живлення – 60 %.
3. Щільність посадки личинок у мальково-виросні ставки –100 тис. шт.
4. Тривалість вирощування молоді до ваги 3 г – 35...40 діб
5. Вихід із ставків 3-х грамової молоді (50 тис. шт.) – 50 %.
Вирощування цьогорічок, дволітків, трьохлітків
1. Щільність посадки молоді у стави – 25 тис. шт.
2. Вихід цьогорічок від 3 г посадкової молоді – 70 %.
3. Середня вага цьогорічки – 30 г.
4. Щільність посадки цьогорічок у зимовали на 1 га – 150 тис. шт.
5. Виживання годовиків у зимовалах – 85 %.
6. Щільність посадки на вирощування годовиків на 1 га – 3 тис. шт.
7. Виживання 2-річної молоді – 90 %.
8. Середня вага 2-річної молоді – 100 г.
9. Щільність посадки 2-річної молоді у зимовали – 50 тис. шт.
10. Виживання 2-годовиків від 2-літків – 90 %.
11. Щільність посадки 2-годовиків у ставки на 1 га – 1,5...2,5 тис. шт.
12. Виживання 3-літків у виросних ставках – 90 %.
13. Середня вага 3-літків – 300.
14. Рибопродуктивність – 300 кг/га.
15. Щільність посадки 3-летків у зимувальні пруди на 1 га – 1 тис. шт.
16. Вихід із зимовалів 3-годовиків – 90 %.
Вирощування ремонту та маточного стада
1. Щільність посадки ремонту, шт./га.:
у нагульні стави
3-годовиків – 1500...2000;
4-годовиків – 600...800;
5-годовиків – 400...600;
6-годовиків – 300...500;
7-годовиків – 250...300;
8-годовиків – 150...200;
у зимовальні стави
3-літків – 10000;
4-літків – 8000;
5-літків – 8000;
6-літків – 7000;
7-літків – 7000;
8-літків – 6000.
2. Середня маса ремонтного поголів'я, г:
4-літок – 400;
5-літок – 500;
6-літок – 600;
7-літок – 700...750;
8-літок – 800...850.
Вихід ремонтного матеріалу з літніх ставів (для усіх груп) – 90 %.
Вихід ремонтного поголів'я з зимовалів (для усіх груп) – 90 %.
Заміна ремонту (для усіх груп) – 15-20 %.
6. Вік уперше використовуємих плідників у нересті для відбору
статевих продуктів, років:
самці – 4...5;
самиці – 6...10.
7. Дозрівання уперше використовуємих плідників, %:
самці 4-годовики – 50, 5-годовики до 50.
самиці 6-річки – 5...10; 7-річки – 5...10; 8-річки – 10...15; 9-річки – 19...25; 10-річки – 30...40.
У процесі проведення відтворювальної кампанії щодо стерляді одним з основних питань було визначення дії ганадотронного препарату, використання якого в умовах господарств було б найякіснішим при отриманні статевих продуктів. За рекомендаціями при використанні ацетонового препарату гіпофізу норма введення пліднику складає 5 мг/кг, штучних синтетичних препаратів до 10 мг на 1 кг риби. Ін’єкціювання краще проводити у два етапи, що дає значно вищі результати при стимуляції дозрівання статевих продуктів. Можливо проводити комбіновані ін’єкції, що також підвищують показники виходу запліднених статевих продуктів у риби (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив співвідношення різних гормональних препаратів на рибогосподарські показники самиць стерляді
Ва-рі- ант
№ ♀
Співвідно-шення витяжка гіпофізу : сурфагон
Отримано ікри Зап-лід- нен-ня,
%
Анома-лії
Розвит-ку,
%
Вихід передличинок
кг тис.
екз.
тис. екз. %
1 16 0,75 : 0,25 Резорбція - - - - -
2 6 0,5 : 0,5 0,50 52,0 88,0 43,9 6,2 11,92
3 19 0,25 : 0,75 0,30 30,6 72,0 45,7 4,8 15,69
4 14 0,00 : 1,00 резорбція - - - - -
1,00:0,00 0,35 35,7 95,0 26,9 15,9 44,54
11 0,20 22,0 65,0 20,4 11,8 53,64
13 0,50 48,0 86,0 39,7 13,6 28,33
15 0,40 43,2 92,0 40,1 11,2 25,93
17
7 10 0,40 40,0 40,0 62,0 42,8 5,4 13,50
29
0,35 33,6
64,9
5,65
20
0.40 45,6 48,0 60.1 0,8 1,75
21
0,50 49,0 52,0 58,9 3,4 6,94
7 Резорбція - - - - -
10
Резорбція - - - - -
Середнє значення 0,38 39,6 67,5 44,23 8,0 22,54
Необхідно зауважити, що недостатня кількість самиць, використаних у цих пошуках орієнтує на продовження досліджень у цьому напрямку уточнення результатів. Зроблена спроба відстежити стимулюючу дію різних за походженням препаратів на досягання отримання оптимальних об’ємів статевих продуктів із залоз самців стерляді (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив застосування різних гормональних препаратів
на досягання оптимальних об’ємів статевих продуктів самців стерляді
Варіант Препарат № самця Показники сперми
Об'єм еякуляту,см3 Густота,
млрд/см3 Активність, балів
1 Сурфагон 28 1 0,6 2
2 Овопел 25 25 1,2 4
40 1 0 1
33 30 0,2 4
М 18,67 0,47 3
±m 8,95 0,37 1
СV% 83 136,1 57,6
Продовження таблиці 2
К Гіпофіз зо 30 0,1 4
42 80 1,3 4
36 40 0,1 4
35 15 0,2 4
27 25 0,1 4
26 20 0,6 4
М 31,39 11,78 7,88
±m 7,37 11,31 4,53
СV% 81,36 332,5 199,2
Контрольна група, де використовувався традиційний препарат гіпофізу в умовах експерименту, демонструвала певні переваги. Об’єм еякуляту коливався по окремих самцях від 15 до 80 см3, густота від 0,1 до 0,6 млрд/см3 із стабільною активністю на рівні 4 балів.
Констатуючи, необхідно наголосити на тому, що всі самиці відреагували позитивно на усі досліджувані препарати.
Оцінюючи дію різних препаратів на показники продукування за кількістю і якістю сперми відмітимо, що під дією препарату сурфагон об’єм еякуляції склав 1 см3, густота – 0,6 млрд/см3 з активністю у 2 бали. Одночасно з цим застосування овопелу дозволило отримати об’єм еякуляції від 1 до 30 см3, густота складала від 0 до 0,2 млрд/см3 з активністю від 1 до 4 балів. Таким чином, при використанні усіх перевірених препаратів у господарствах можливо отримати запліднені статеві продукти стерляді і у подальшому рибу.