1) Галузевий семінар, за підтримкою ЄС, що так і не відбувся.
Повідомлення на сайті Держкомрибгоспу (осінь 2008-го) :
"Державний комітет рибного господарства України за підтримки Європейської Комісії у рамках проекту TAIEX організовує семінар за темою «Забезпечення державної допомоги підприємствам у галузі аквакультури відповідно до законодавства ЄС».
Місце проведення семінару – м.Київ, Україна.
Семінар забезпечується фахівцями з синхронного перекладу. Офіційні мови семінару – англійська, українська. Дати проведення семінару - 23- 28 лютого 2009 року.
Семінар проводитимуть експерти Єврокомісії, фахівці із зазначеної тематики європейських органів влади, державних організацій.
До участі у семінарі з української сторонни запрошуються держслужбовці та науковці, які мають справу з нормо- та законотворчою роботою у цій царині, керівники відповідних підприємств галузі та всі зацікавлені користувачі.
Під час семінару буде обговорено низку питань, а саме: види, механізми впровадження державної допомоги й заходи з контролю використання державної допомоги; моніторинг результатів надання державної допомоги.
Контактна інформація: intcoop@dkrg.gov.ua "
Ці наміри викликали жвавий інтерес і підтримку; зокрема, див. витяг із листування :
" Дата: 23.01.2009
Тема: Re: Fw: Марикультура
… Тема очень интересная ! Конечно, своими капиталами не потянуть. Будем искать инвесторов, так как условия у нас исключительно хороши. Теплое море, хорошие течения(чтобы не застаивались фекалии и отходы в садках),недорогая кормовая база (шпрот, песчанка ит.д.),избыток недорогой рабочей силы, наличие очень квалифицированных специалистов(ЮГНИРО, ИнБЮМ),плюс коллоссальный рынок сбыта.
Таким образом планируем поездку на этот семинар."
Чому семінар відмінено, як цей план реалізувати пізніше – відповіді не знайдено ані в Держкомрибгоспі, ані в МінАП, ані в Кабінеті Міністрів України (відповідальні за це – чомусь в Управлінні держ.служби !?). Під час зустрічі ж з представниками Постпредства ЄС в Україні (березень 2009-го) отримали відповідь : «проводитися не буде» і натяк «не тільки за нашою провиною!».
2) Науково-практична конференція під час виставки «АГРО-2009»
Проведення подібних заходів є однією з цілей виставки. Але про тему конференції, місце і час проведення зміг дізнатися лише з "неофіційних" джерел (ніякої попередньої інформації від службовців Держкомрибгоспу, реклами на сайтах, у програмах виставки, …).
Пильне керування ходом доповідей і виступів під час проведення : постійні нагадування про регламент, втручання (наприклад, питанням до імпортерів кормів : «А коли Ви будете розвивати виробництво кормів в Україні ?» - навпаки, це питання - до запитувача !). Цікаві доповіді, як-от керівника Червоноперекопського рибкомбінату В. Рилова, завідувача лабораторією ПівденНІРО В.Туркулової, керівника волинської фірми «Форель» О.Басалика – по суті не розкриті. Матеріали доповідей не представлені (про що йдеться, якщо назва, порядок денний, місце і час проведеня відомі лише вузькому колу ?).
Дуже схоже на інший аналогічний галузевий семінар, проведений у грудні 2005 року. Працюючи в Укрдержрибгоспі, я особисто ініціював його проведення протягом року, проте не був повідомлений про його проведення, не отримав слова, а за ознайомлення учасників семінару з тезами своєї доповіді – був звільнений з відміткою «за порушення присяги держ.службовця».
3) Дещо корисного в цьому напрямку, вважаю, все ж вдалося зробити після поновлення в Укрдержрибгоспі через судове рішення (завдяки старанням декого - вже у іншому структурному підрозділі Укрдержрибгоспу, хоча на суді питання стояло : так хто ж є порушником присяги - звільнений чи звільнювачи ? А потім "за неслухняння" вже "помаранчовий" керівник Департаменту докоряв : "Я ж тебе возможность работать дал !").
Приведу висновки із результатів наради-семінару з питань перспектив українсько-турецького співробітництва з розвитку аквакультури, проведеної 20 лютого 2006р. в м.Київі, Інституті рибного господарства :
" Найбільш перспективним напрямком українсько-турецького співробітництва є розведення камбали-калкана в водах України, з наступним спільним використанням результатів діяльності, пропорційно внеску партнерів. Таким результатом діяльності може бути:
1) посадковий матеріал,
2) харчова продукція.
Харчова риба може бути вирощена :
а) в садках,
б) в басейнах,
в) в природних умовах.
Найбільш сприятливі умови для випадків 1, 2-б та 2-в створено приватним підприємством Госпрозрахункове територіальне міжгалузеве об"єднання (ГТМО) на виході з Шабалатського лиману в Одеську затоку. Альтернативою можуть бути райони : Керченської протоки (бази в сел. Завітному), озера Донузлав та деякі інші.
Варіант 2-а потребує більш глибоководного району, з інтенсивним обміном вод; ці умови мають північне та західне узбережжя Криму ( р-ни озера Донузлав, миса Опук та інші).
Варіанти 2-а та 2-б при додатковому опрацюванні технологій, вибору місцевості та за наявністю в Туреччині готового посадочного матеріалу - можуть якнайшвидше задовольнити головній меті співробітництва. В порівняні з 2-в вони виглядають менш складними, зокрема, в частині вирішення питання оцінки участі сторін та розподілу результатів, а також не викликають соціальної напруги з боку українських рибалок. Проте масштаби і результати такої діяльності очикуються меншими, при більш негативному впливі на довкілля.
Результати зариблення життєстійкою молоддю камбали в природних умовах (варіант 2-в) виглядають найбільш масштабними, але реалізація цього напрямку, крім згаданих можливих негативів, потребує проведення мічення та відповідного моніторингу. Життездатність та конкурентоспроможність кожного із наведених напрямків має виявити практика.
Крім розведення калкана, двостронне співробітництво може бути корисним для розведення в морських та суміжних берегових водах України осетрів та веслоноса, а також кефалевих риб, сталеголового лосося, лавраки (sea bass) та дорадо (sea bream).
Заслуговує уваги й співробітництво в частині форелівництва та інших напрямів прісноводної аквакультури.
Додаткового опрацювання потребує проблема забезпечення комбікормами.
Окремої уваги потребує питання правової бази та гарантій співробітництва. Поруч з Господарським кодексом України, Водним кодексом України, законами України “Про захист інвестицій”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про виключну економічну зону”, “Угодою між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про співробітництво їхніх компетентних органів, відповідальних за свої морські простори у Чорному морі” - головними причетними до теми чинними українськими законодавчими актами є Інстукції № 154 від 28.10.1998 „Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання” та №215 від 08.06.2004 "Про порядок проведения робот з відтворення водних живих ресурсів”. Безпосереднє відношення до теми мають проект українсько-турецької Міжурядової угоди з рибальства (зокрема, Ст.2: “Сторони співпрацюватимуть у ... заохочуванні державного і приватного сектора в спільній діяльності, зокрема заснуванні спільних підприємств, в таких напрямках як рибництво і спільне використання його результатів [викреслено “рибальство”]; збереження, транспортування і переробка уловів; маркетинг та збут рибопродукції; виробництво і постачання виробничо-технологічного обладнання та матеріалів; обслуговування суден, тощо), а також проекти законів “Про рибне господарство”, “Про територіальне море і внутрішні води”.
Нарада виходить з наступними ПРОПОЗИЦІЯМИ :
1) На заплановану на травень 2005 р. двосторонню зустріч запросити представників бізнесовх кіл Туреччини. Зустріч провести в м. Одесі, одне з засідань - на базі згаданого підприємства ГТМО. За можливості та за бажанням підприємців, відвідати й деякі інші потенційні місця спільної діяльності: р-н оз. Донузлав, м.Тарханкут, м. Опук , селища Завітне (? + Волиньриба, Лопушне, СП "Форель" на Львівщіні). В розвиток та наповненя майбутньої двосторонньої Міжурядової угоди про співробітництво в галузі рибного господарства - опрацювати господарські домовленості (угоди та контракти).
До цієї зустрічи провести українсько-датські консультації (заплановані на березень 2006 р.), також взяти до уваги / здійснити контакти з представниками інших країн, зокрема Хорватії. Повністю врахувати український попередній досвід і потенціал, як це зазначено в зауваженнях співробітника ОдЦ ПівденНІРО Чащіна О.К. (додаються).
2) Опрацювати питання майнових відносин, оптимальні варіанти згаданої спільної діяльності, роль та участь в кожному з них держави. Зокрема в тих, що базуються на ГТМО (приватна форма власності) та Завітне (державна власність), беручи до уваги земельні та майнові відносини, участь науково-дослідницьких закладів, тощо.
3) Опрацювати питання законодавчого забезпечення і гарантій для всіх учасників діяльності.Хоча згадана двостороння (міжнародна !) Угода й превалює над національним законодавством, необхідні положення мають міститься і в останньому. В цілому ж виглядає необхідним опрацювання нового Закону про розвиток аквакультури в Україні, який, крім іншого, передбачав би відповідь на запитання, що виникли.
Доручити одному з галузевих інститутів укласти проект цього Закону на базі законодавчого акта європейського типу (запросити турецьких та датських партнерів поділитися досвідом).
Нарада відмітила плідну і компетенту роботу в частині морської аквакультури членів Робочої групи п.С.Бушуєва та п.В.Туркулової."
===
Розумію, що зробити тільки висновки та рекомендації - занабто мало.
Можливо, через це розуміння й був в черговий раз звільнений (скорочений під час реоганізації Укрдержрибгоспу декільками місяцями пізніше, з оманними обіцянками ... ) ?
Отредактировано В.Літвінов (2009-07-12 18:52:28)